Нещодавно, медіа спільнота буквально вибухнула від звістки про можливий початок виробництва в Україні легендарної американської гвинтівки «М16». Багато популярних блогерів, інструкторів зі стрілецької підготовки, стрільців-спортсменів та й просто звичайних людей, активних в соцмережах, здійняли інформаційну хвилю з цього приводу.

Воно і не дивно, адже це американська «М16» (!!!)  і вона має з’явитися буквально на днях, буде «прийнята на озброєння ВСУ», а головне, що гвинтівка буде у «канонічному» калібрі  7.62х39 мм.
Питання початку виробництва зброї на базі AR-15 в Україні не обійшло стороною і мене, але я вирішив витримати паузу і зробив це навмисно. Вам, мабуть, добре відомо, що будь-яка, навіть сама гаряча новина, «живе» в суспільній свідомості тиждень-два. Отже, перша хвиля пристрастей вщухла і я хотів би теж висловити декілька думок.

Отже, я спробую подивитися на це питання під соціально-психологічним кутом.

Але, спочатку трохи історії …

Добре нам всім відому гвинтівку AR-15 (в народі «М16») було створено в далекому 1956 році Юджином Стоунером і його компанією ArmaLite, яка була, увага, частиною авіабудівної (!!!) компанії Fairchild Aircraft. Зброю було створено в рамках програми переозброєння армії США взамін непоганої, в принципі, гвинтівки М14. Треба зазначити, що платформа AR-15 – це розвиток її попередниці, платформи AR-10.

Гвинтівка АR-10 з’явилася на початку 50-х років минулого століття, саме в калібрі 7,62х51 мм. (або .308 Win) тому, що військові того часу вимагали саме цього калібру для індивідуальної стрілецької зброї. І вимагали створення нової зброї саме в цьому калібрі (запам’ятайте цей «твіт»). Але, досвід війни в Кореї і подальші бойові дії у В’єтнамі змусили військових переглянути своє ставлення до калібру і результатом стало прийняття на озброєння набою калібру 5,56х45 мм. (або .223 Rem).

На той час права на виробництво гвинтівки було передано зброярському виробничому монстру – компанії Colt і  легендарна «чорна гвинтівка» почала поступати на озброєння американської армії під індексом М16.
З тих пір було вироблено безліч модифікацій цієї чудової зброї в різних калібрах і конфігураціях. Вона стоїть на озброєнні багатьох армій світу, спецслужб і підрозділів спецпризначення. Вона користується популярністю у спортсменів, мисливців і любителів зброї. Можна впевнено сказати, що на теперішній момент система AR-15 доведена до абсолютної довершеності.

Секрети її популярності прості і давно відомі. В першу чергу, це простота і модульність конструкції. Ви можете легко мати штурмову гвинтівку, зброю марксмана та, наприклад, компактний автомат бійця SWAT, в рамках однієї платформи. Вам достатньо просто змінити верхню частину гвинтівки («апер»).  Також можна легко змінити і калібр зброї на близький, замінивши той самий «апер», затворну групу і магазини. Крім того, сама по собі платформа AR-15 – це конструктор, дуже зручний для вдосконалення під індивідуальні потреби стрільця.

Тепер, повернемося до нашої рідної «М16». До плюсів озвучених вище, я б додав ще декілька.
Наприклад, будівництво нового заводу з виробництва зброї забезпечить ще один крок в розвитку вітчизняної зброярської галузі, яка зараз відверто топчеться на місці, дасть поштовх до використання нових технологій, а також забезпечить створення робочих місць.

Крім того, можливий перехід ЗСУ і інших підрозділів на зброю цього типу спростить зближення України і НАТО.

І досить важливим аспектом, на мій погляд, являється ідеологічна складова надходження цієї зброї в армію, взамін морально застарілої системи АК. Це дасть, наряду з новою формою, новим забезпеченням, новими підходами в навчанні, суттєвого поштовху до знищення наших військових «радянських» комплексів і пережитків і зможе ще більше дистанціювати нашу армію від ворога. Погодьтеся, це вкрай важливо.

А тепер, повернемося до наших реалій і соціально-психологічного аспекту.

Змушений констатувати, що більшість шанованих мною людей, які мають чималий досвід в стрілецький справі, сприйняли цю новину дещо емоційно і інтерпретували її в негативному сенсі. Їхню позицію можна зрозуміти, але, на жаль, вони стали жертвами цілої низки здогадок і припущень.
Спробую розглянути найбільш типові з них і їхній вплив на широкий загал.

Наприклад, низька якість і ненадійність майбутньої зброї.  В приклад ставляться деякі сучасні розробки і переробки стрілецької зброї державними підприємствами і їхня некоректна, а іноді і небезпечна робота.

Але шановні! Це гвинтівка планується випускатися за ліцензією, а сама по собі конструкція вже позбавлена «дитячих хвороб». А якщо хтось вважає, що у наших майстрів руки ростуть не з того місця – будь ласка, компанія «Зброяр» вже не перший рік виробляє широкий модельний ряд досить і досить хороших гвинтівок на базі AR-15. Там що, німці працюють? Або візьміть концерн «Антонов». Він випускає якісні літаки, які користуються популярністю за кордоном. Хіба це показник якості? Коли хочемо – можемо.

Наступне – калібр зброї. Чомусь, багато хто з експертів, побачивши недолугий слайд, на якому фігурувала гвинтівка з підписом “калібр 7,62х39 мм.”, зовсім не почув слова дирекції концерну з одного боку і керівника американської фірми з іншого про те, що наряду зі зброєю в «натівських» калібрах вона буде випускатися і в «радянських». Я лише нагадаю, що наряду з калібром 7,62х39 мм., ще існує поширений калібр 5,45х39 мм., якій вже третій рік активно використовують в своїх AR-гвинтівках наші спецпризначенці на війні на Сході (пам’ятаєте про модульність конструкції AR-15?). Чому шановні експерти зробили висновки базуючись на припущеннях? Загадка…

З іншого боку, а чим поганий калібр 7,62х39 мм.? Багато виробників випускають різноманітні гвинтівки системи AR саме в цьому калібрі. І доволі успішно їх продають. Ба, більше! Існують деякі моделі, до яких пасують магазини від АК!!!

На українському ринку активно продається канадська NEA та й вітчизняний «Зброяр» має в своєму асортименті цей калібр. Відверто кажучи, я чув скарг, що карабіни працюють некоректно з даним калібром набоїв, але це все ж стосується доведення зброї.

Ще один коментар стосовно набою 7,62х39 мм. стосувався невисокого ресурсу затворної групи, мовляв AR-15 заточена під менш потужний 5,56х45 мм. (.223 Rem). Але ж, друзі! В світі створено безліч AR-10, в набагато потужнішому калібрі 7,62х51 мм. (.308 Win). І вони абсолютно нормально працюють. Та й початково, AR-ка створювалася для більш потужного калібру. Тобто, питання не до системи зброї, а знову до її доведення під конкретні характеристики конкретного набою, чи не так?
Ем-м-м… Тобто і цей ризик з області теорій і здогадок?

Але досить! Забагато уваги калібру. Лише нагадаю знову, що немає жодного документального факту прийняття його на озброєння. Ані наказів, актів, рішень чи будь-яких інших документів. Є підписаний меморандум (читай «протокол зустрічі»  або «угода про наміри») між державним підприємством і американською авіабудівною фірмою.

І саме основна діяльність американської компанії викликала такий шквал критики… Мовляв, яким чином авіабудівники можуть виробляти зброю?! Так, давайте, згадаємо те, що я писав на початку. Кому належала компанія, як винайшла AR систему? Нагадати? Будь ласка — ArmaLite входила до складу Fairchild Aircraft, тобто авіабудівної компанії! Совпадєніє?! Нє думаю!

А буквально на днях попалась на очі стаття про чергову американську компанію по виробництву стрілецької зброї і компонентів до неї. Сама звичайна компанія, невідома в Україні, нічого особливого окрім… назви! Це —  Aero Precision. Зачекайте, це саме те “аеро”, про яке я подумав? Авжеж! Ця компанія мала безпосереднє відношення до авіаційної промисловості, постачаючи комплектуючи навіть самому Boeng-у. А тепер вона виробляє і успішно продає багатьом відомими збройовим брендам високоякісні комплектуючи для AR-15 та готові гвинтівки.

Як таке можливо, обурено запитаєте ви, це тільки в Україні можливий такий “цирк з конями” в галузі виробництва зброї! Не вірите? Google вам на допомогу.

В сучасному світі глобалізації і розгалуженої системи економічних зв`язків таки випадки зовсім не поодинокі. Зрештою, можливо це є елемент політики, в якій крупні виробники не хочуть публічно виступати постачальником складових або технологій, країні, яка веде війну.

Нажаль, шановні експерти чомусь не беруть до уваги ці припущення і сіють «зраду» серед своїх читачів.

Ще один факт, і він доволі серйозний, якій бентежить розуми багатьох – це економічна доцільність проведення переозброєння армії саме зараз. Ось тут я погоджуюсь з попередніми ораторами. Зараз це «не на часі».

Але шановні, давайте, зрештою, подивимося фактам в обличчя! Хто і де сказав про якнайскоріший перехід армії на новий тип стрілецького озброєння? Де затверджені плани, графіки і решта ДОКУМЕНТІВ?! Їх нема! Є лише бажання сторін меморандуму зробити це. Ще раз – лише бажання, намір! Відчуваєте різницю? Але, більшість підхопила тезу близького переозброєння і підлило тим самим масла у вогонь власного обурення. Безпідставного обурення…

Однак, є два суттєвих питання, які не дають спокою і мені.

В першу чергу – питання набоїв. Якого б вони не були калібру і типу, вони повинні бути. А за оцінками деяких експертів наші запаси вичерпуються… Чиновники щось розповідають про будівництво заводу і випуск набоїв. Думка непогана, адже це незалежність і можливість забезпечення армії набоями в максимально короткі строки. Але завод – це підприємство і його діяльність має приносити прибуток. Війна закінчиться і такої великої кількості набоїв не буде потрібно. Що робити з заводом? Маю сумніви, що він зможе успішно конкурувати з гігантами на світовому ринку…

Можливо, доцільніше просто закуповувати готові набої і поступово проводити переозброєння?
Залишу цю відповідь відкритою. Але, наголошу скептикам і песимістам – є план по забезпеченню нової зброї набоями і він був озвучений. Набої будуть. Чи власного виробництва, чи імпортні. До речі, деякі боєприпаси нам вже давно поставляються з-за кордону.

В другу, але не в останню чергу – це питання корупції на державних підприємствах. Нажаль, «Укроборонпром» заслужено здобув собі негативну славу і змінити це вкрай непросто. Можливо, випав саме такий шанс? Хтозна…  Але треба згадати іншу продукцію цього концерну, яка користується попитом як у нас на фронті, так і за кордоном. Коли хочемо – можемо!

Ось, таким чином, завдяки припущенням шановна громада негативно відреагували на цілком позитивний тренд. Підкреслюю, тренд, тенденція! Я не готовий зараз говорити про успіх або невдачу цього проекту, ще сильно зарано. Проекту ще нема, є лише наміри. А з іншого боку, чи могли б ви уявити, буквально лічені роки тому, що Україна гіпотетично зможе виробляти стрілецьку зброю на базі AR-15 в великих масштабах?

Розумієте тепер, наскільки легко впливати на суспільну думкою за допомогою емоцій і поверхневих рішень. Зрозуміло, аналіз, пошук додаткової інформації, звернення до історії і заглиблення в проблематику вимагає від пересічного українця певних зусиль які спонукають його до виходу з зони комфорту. Але! До біса цю інфантильність! Дорослішайте і починайте вмикати логіку.

Друзі, я не закликаю кричати «Перемога!» або «Зрада!» Світ не чорно-білий. Будь-яка дія, або факт в житті має свої позитивні і не дуже сторони… Намагайтеся завжди критично ставитися до будь-якої інформації, перевіряйте факти, вимагайте доказів, не поспішайте з висновками. Поважайте себе зрештою і не давайте маніпулювати собою.
Буду радий, якщо цей текст змусить вас задуматися і поглянути на звичайні речі під іншим кутом.

А головне — пам’ятайте, як би не було, ми переможемо!

P.S. Виробник чудових гвинтівок з Японії, компанія HOWA, нещодавно анонсувала випуск нової модифікації своєї суперпопулярної гвинтівки з ручним перезаряджанням моделі 1500 — Howa MiniAction Rifle. Вгадайте, в якому калібрі?
Абсолютно вірно, в калібрі 7,62х39 мм.

Можливо це черговий проект з «Укроборонпромом»? 🙂

Автор

Олександр Зінченко

Інструктор ССК Практика, суддя ФПСУ, військовий інструктор, офіцер. Один з авторів проекту Закону України "Про цивільну зброю та боєприпаси"